Глава: 4
1 Звідки війни та свари між вами? Чи не звідси, від ваших пожадливостей, які в ваших членах воюють?
2 Бажаєте ви та й не маєте, убиваєте й заздрите та досягнути не можете, сваритеся та воюєте та не маєте, бо не прохаєте,
3 прохаєте та не одержуєте, бо прохаєте на зле, щоб ужити на розкоші свої.
4 Перелюбники та перелюбниці, чи ж ви не знаєте, що дружба зо світом то ворожнеча супроти Бога? Бо хто хоче бути світові приятелем, той ворогом Божим стається.
5 Чи ви думаєте, що даремно Писання говорить: Жадає аж до заздрости дух, що в нас пробуває?
6 Та ще більшу благодать дає, через що й промовляє: Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать.
7 Тож підкоріться Богові та спротивляйтесь дияволові, то й утече він від вас.
8 Наблизьтесь до Бога, то й Бог наблизиться до вас. Очистьте руки, грішні, та серця освятіть, двоєдушні!
9 Журіться, сумуйте та плачте! Хай обернеться сміх ваш у плач, а радість у сум!
10 Упокоріться перед Господнім лицем, і Він вас підійме!
11 Не обмовляйте, брати, один одного! Бо хто брата свого обмовляє або судить брата, той Закона обмовляє та судить Закона. А коли ти Закона осуджуєш, то ти не виконавець Закона, але суддя.
12 Один Законодавець і Суддя, що може спасти й погубити. А ти хто такий, що осуджуєш ближнього?
13 А ну тепер ви, що говорите: Сьогодні чи взавтра ми підем у те чи те місто, і там рік проживемо, та будемо торгувати й заробляти,
14 ви, що не відаєте, що трапиться взавтра, яке ваше життя? Бо це пара, що на хвильку з'являється, а потім зникає!...
15 Замість того, щоб вам говорити: Як схоче Господь та будемо живі, то зробимо це або те.
16 А тепер ви хвалитеся в своїх гордощах, лиха всяка подібна хвальба!
17 Отож, хто знає, як чинити добро, та не чинить, той має гріх!